Як «подружити» дитину з музикою?
Більшість дітей, маючи або не маючи особливих музичних здібностей, залюбки
співають, танцюють та грають на дитячих музичних інструментах у колі своїх
друзів та родичів. Проте є й такі діти, які психологічно замикаються у
«спілкуванні» з мистецтвом: уникають виступів, навіть колективних; бояться
співати, соромляться танцювати тощо.
Батькам таких дітей ми радимо:
- Вдома часто хвалити свого
маленького співака або музиканта;
- Грати в «школу», де дитина –
вчитель демонструє, як треба співати, танцювати під музику, відстукувати
ритм тощо;
- Заохочувати показувати
результат свого навчання – наприклад заспівати вивчену пісеньку – татові,
бабусі, гостям тощо;
- Записувати виступи дитини на
відео, відтак разом перегляди їх і висловлювати лише приємні емоції –
враження;
- Влаштовувати «хвилинки музики»
кілька разів на тиждень у певний день та час.
Дитяча обдарованість виявляється
по-різному. Хтось із неабияким захопленням слухає музику та співає, хтось
– неначе байдужий до цього. І робити висновок, що ті чи інші діти від природи
«не музикальні», у них немає слуху й розвивати його безперспективно – не можна.
У кожної дитини можна пробудити любов до
музики, розвинути подаровані природою музичний слух та голос. Це засвідчує
життєва практика й наука.
Тож нехай для педагогів та батьків
стануть дороговказом такі гасла: Немає нездібних – є ті, хто опановує
по-іншому!
Немає імпульсивних – є безпосередні!
Немає повільних – є розважливі!
Немає ледачих – є розслаблені!
Немає боязких – є обережні!
Немає гіперактивних – є енергійні!
Немає дратівливих – є чутливі!
Немає коментарів:
Дописати коментар